Турагенція пропонує відпочинок. Ліцензія АВ №349801 Нд, 25 червня 2017 р.
На головну
 

«Арій. Броди-Тур»

UAENPLDE
www.Tour.Brody.Lviv.UA UA EN PL DE

Тури Європою
Автобусні тури Європою

Тури на море
Тури на море


Це є...




Документи

        Вибрано: "Музеї"

Олеський замок

Броди - Олесько: 28 км

Олеський замок - відома пам'ятка архітектури України, один з найкращих зразків оборонного будівництва Львівщини.
Олеський замок (40 км)

У замку розміщені експозиції музею "Олеський замок" (відділення музею Львівська картинна галерея).

Олеський замок вперше згадується в документах у 1366 р. і відомий як родове помістя князів Даниловичів, а також як місце народження польського короля Яна ІІІ Собеського. Біля замку знаходиться колишній монастир капуцинів, а також - мальовничий парк. До послуг туристів - кіоск із сувенірною продукією та кафе-бар.

У XIV ст. Олеський замок - могутня давньоруська фортеця, форпост стародавнього городища Пліснесько. Місто Олесько має історію, нероздільно пов'язану з історією замку.

Наприкінці 15 століття Олесько було спустошене постійними набігами татар, які забирали в неволю мешканців окільних сіл та містечок, хоча більша частина знаходила захист за мурами Олеської фортеці. Після смерті Петра Олеського в 1511 замок поділяється на дві частини - між його доньками Анною та Ядвигою. У 1580 р. половину замку було продано Станіславу Жолкевському. Цікавим є те, що замок було поділено на дві частини і він знову з'єднався під однією родиною через 25 років, коли Жолкевський видав свою доньку заміж за онука Анни - Івана Даниловича у 1605. Нащадок давнього українського боярського роду Іван Данилович народився в Олеському замку у 1570 році. Як для свого часу - людина освічена і водночас - типовий магнат, непослідовний у своїх вчинках. Він всілякими способами намагається піднятися вверх суспільними сходинками. Першою його дружиною була Катерина Красицька, на придане якої він розбудовує замок. Друга дружина - дочка коронного гетьмана Станіслава Жолкевського - Софія. Завдяки їй він отримує другу частину Олеського замку, а також - землі на Чигиринщині. Він стає каштеляном львівським, а з часом воєводою руським.
Укріплення Олеського замку

У 1620 р. завершується перебудівництво замку. Зводяться двоповерхові корпуси в східному та західному боці замку, надбрамна вежа, галереї між приміщеннями, на порталах та воротами з'являються герби. Саме тоді замок набуває вигляду, наближеного до сучасного. Замок став справді могутньою міцною магнатською резиденцією.

Романтична, але трагічна подія відбулася в Олеському замку в 1615 р. Тут привселюдно покінчив зі своїм життям Адам Жолкевський, протестуючи проти відмови Івана Даниловича видати за нього доньку від першого шлюбу Маріанну. Давній український шляхетський рід Даниловичів згас, оскільки обидва сини Івана загинули. Олеський замок, як придане доньки Маріанни, перейшов до рук Конєцпольських. А дочка Івана Теофілія вийшла заміж за Якуба Собеського.

Цікавим є також факт з історії Олеського замку - тут в 1629 р народився майбутній король Речі Посполитої - Ян Собеський ІІІ - син Теофілії Данилович та Якуба Собеського. Він пише в мемуарах "Народився я в Олеську, замку на високій горі, в милі від Білого Каменя, де теж король Михайло народився. Під час мого народження били сильні перуни так, що аж кравець моєї мами від того оглух і був глухим до самої смерті. У цей же час татари напали на околиці замку". Король Ян ІІІ згадує про народження Михайла Корибута Вишневецького.

Під час визвольної війни 1648 р. Конєцпольскі покинули замок. Він зазнав великих пошкоджень. У 1682 р., сплативши борги Конєцпольського, Ян Собеський бере замок у свої руки. В листі до дружини Марії він згадує своє перебування там і описує замок так: "замок і місце дуже спустошене, але село добре і костел, де лежить мій дід, руський воєвода Данилович, в порядку". Кохана дружина Яна - Марія Казимира - Марисенька, як лагідно він її називає, зі всією відповідальністю віднеслася до приведення замку в належний вигляд. Особливим подарунком було відновлення кімнати, де народився її чоловік. Замок був готовий до прийому короля влітку 1684. Подружжя ще декілька разів відвідувало Олесько.

Вартує навести спогади француза Дайлерака про замок того часу: "покої всі дуже гарні, просторі, високі, добре освітлені, викладені великими тафлями штучного мармуру. Житло для челяді на партері має гарне склепіння. Криниця надзвичайної глибини, бо, щоб добратися до води, треба було копати її аж до самої основи гори. Від усього тут віє старожитностями великопанської садиби".
Олеський замок - вид зі сторони Олеська

Після смерті короля та королеви, замком володіє їх син, який в 1719 р. продає замок Станіславу Жевуському. Згодом його син Северин стає власником замку і для його переобладнання запрошує французького скульптора Лебласа. Саме тоді з'являється ідея надати всім кімнатам імена.

По смерті Северина замок дістається його братові, який цінні речі перевіз у Підгірці. Замок було продано у 1796 р. Зелинському, а в 1824 р. в замку мешкали нові власники - Літинські, які належали до збіднілої шляхти. В одній із замкових палат нові власники випадково знайшли замурований скарб, після чого почали шукати скарби у різних місцях замку.

Землетрус 1838 року завдав нової шкоди - у замку з'явилися тріщини. За порятунок взялися князі Сангушко та Чарторийський. Вони викупили замок. У 1891 тут розпочалися реставраційні роботи. Але Перша світова війна зробила цю справу марною, лише в 1933 р. замок знову реставрують. Але через брак коштів роботи тривали до Другої Світової. В 1941 р. в замку та монастирі було влаштовано табір для полонених. У 1951 р. блискавка влучила в замок і він спалахнув. Дуже багато експонатів та архітектурних цінностей згоріло. У кінці 1975 замок почав працювати як музей.






Матеріали сайту захищені законодавством України про авторське право.
«Арій. Броди-Тур»:   tour.brody gmail.com   •   Регіон - Львів: Україна, Львівська обл., м.Броди   •   © AM 2008